ThorOdinson (Всі повідомлення користувача)

Добрий день! Можете розказати яким чином по результатах PUSHOVER знижуєте сейсмічні вимоги?
Також буду вдячний якщо допоможете розібратись з приміткою до К1 (див. скріншот в вкладенні) формули 6.1. ДБН В.1.1-12:2014 : з метою проектування економічних сейсмостійких конструкцій із забезпеченням заданого рівня безпеки рекомендується використовувати методику, представлену в дод. Г, та графіки спектральних коефіцієнтів динамічності, наведені в додатку Д.
Чи вірно я розумію що для того щоб вибрати МЮ (2,4 або 6 в характеристиках динамічного впливу, для зменшення сил інерції) потрібно виконати наступні дії:
1) Сформувати лінійну розрахункову модель
2) Провести розрахунок лінійної моделі по спектральній методиці (з МЮ=1, К1 по табл. 6.3)
3) Після проведення розрахунку перевести інерційні сили в навантаження (з форми з найбільшим модальним вкладом).
4) Повторний лінійний розрахунок (завантаження з інерційними силами - неактивні в РСЗ) та підбір армування.
5) Перетворення підібраного армування в нелінійні жорсткості  (через вкладку жорсткості, в результатах підбору арматури)
6) Задавання крокового розрахунку PUSHOVER та історії нелінійних навантажень.
7) Нелінійний розрахунок PUSHOVER
8) Отримати МЮ по результатах PUSHOVER
9) Наступним кроком повинен бути розрахунок лінійної моделі по спектральній методиці з використанням МЮ по результатах PUSHOVER? Тобто якщо в PUSHOVER отримали МЮ 5,23 то потрібно вибрати МЮ=4?
9.1) Якщо при повторному лінійному розрахунку ми використовуємо редукційований графік з додатку Д (МЮ=2, 4  або 6, з результату PUSHOVER) то чи потрібно додатково зменшувати сейсмічне навантаження через коефіцієнт К1=1/МЮ (з врахуванням того що розрахований К1 не повинен бути меншим за відповідне значення в табл. 6.3)?

Добрий день! Значення коефіцієнту до інерційних сил при пересіченні графіків потрібно брати з протоколу розрахунку?  

Добрий день! В примітці до формули 6.1. ДБН В.1.1-12:2014 вказано що з метою проектування економічних сейсмостійких конструкцій із забезпеченням заданого рівня безпеки рекомендується використовувати методику, представлену в дод. Г, та графіки спектральних коефіцієнтів динамічності, наведені в додатку Д.
Чи вірно я розумію що для того щоб вибрати МЮ (2,4 або 6 в характеристиках динамічного впливу) потрібно виконати наступні дії:
1) Сформувати лінійну розрахункову модель
2) Провести розрахунок лінійної моделі по спектральній методиці (з МЮ=1, К1 по табл. 6.3)
3) Після проведення розрахунку перевести інерційні сили в навантаження (з форми з найбільшим модальним вкладом).
4) Повторний лінійний розрахунок (завантаження з інерційними силами - неактивні в РСЗ) та підбір армування.
5) Перетворення підібраного армування в нелінійні жорсткості  (через вкладку жорсткості, в результатах підбору арматури)
6) Задавання крокового розрахунку PUSHOVER та історії нелінійних навантажень.
7) Нелінійний розрахунок PUSHOVER
8) Отримання МЮ по результатах PUSHOVER
Наступним кроком повинен бути розрахунок лінійної моделі по спектральній методиці з використанням МЮ по результатах PUSHOVER? Тобто якщо в PUSHOVER отримали МЮ 5,23 то потрібно вибрати МЮ=4?
Якщо ми використовуємо редукційований графік з додатку Д (2, 4  або 6) то чи потрібно додатково зменшувати сейсмічне навантаження через коефіцієнт К1=1/МЮ (з врахуванням того що розрахований К1 не повинен бути меншим за відповідне значення в табл. 6.3)?  

В мене ніби запрацювало після того як перезаписав файл з характеристиками матеріалів для САПФІРу.  

Доброго дня! Чому при імпорті IFC моделі Revit в САПФІР через нод "Імпорт IFC" не прилітають приміщення ? Якщо ж цю саму модель IFC імпортувати через "Меню" то приміщення імпортуються в САПФІР.  

Доброго дня! В характеристиках контурів продавлювання по ДБН В.2.6-98:2009 є функція "Розпізнавати пілон" при ввімкненні якої контур продавлювання будується з розривом (при заданому співвідношенні сторін пілону). Можете уточнити які пункти ДБН В.2.6-98:2009 або ДСТУ В.2.6-156 вимагають побудови розірваного контуру продавлювання для пілонів та при яких співвідношеннях сторін? Дякую!

Мене якраз цікавив спосіб приведений з вкладення, так як не знайшов в довідці програми необхідної інформації і було не зрозуміло чи моделювати габарити Pz по габаритах умовного фундаменту чи моделювати ростверк і програма сама по даних грунтів та довжині паль визначить його габарити. + по епюрі Сігма_п в системі ГРУНТ побачив що  програма не визначає його автоматом, навіть з урахуванням того що по ДБН вона автоматично додає вагу грунту в межах умовного фундаменту до навантаження.

Отже: при характеристиці навантаження "палевий фундамент" (див. вкладення) габарити навантаження Pz (габарити ростверка) повинні бути змодельовані по габаритах умовного фундаменту визначених по відповідному нормативному документу.

Дякую за приділений час!

Дякую за відповідь! Чи правильно я зрозумів:
1)Для передачі навантаження Pz із ВІЗОРа в ГРУНТ необхідно моделювати пластини з габаритами умовного фундаменту на рівні нижніх кінців паль (визначених відповідно до нормативного документу), а не по габаритах ростверків (так як вони можуть відрізнятись). Величина навантаження при цьому задається як відношення навантаження до площі умовного фундаменту.
2) Для імпортування навантаження в ГРУНТ з DXF необхідно контур умовного фундаменту також задавати по габаритах відповідно до нормативного документу, а не по ростверках.

Доброго дня! Як правильно потрібно  задавати розміри контур Pz для системи ГРУНТ при розрахунку осадки палевого фундаменту як умовного фундаменту:
- По ширині ростверка і програма автоматично визначить ширину умовного фундаменту по вибраному нормативу?
- Чи потрібно контур навантаження Pz задавати як для площі умовного фундаменту на відмітці вістря паль?  

Добрый день ! Можете детальней поделиться алгоритмом и опытом перевода инерционных сил в нагрузку через РСН?  

Доброго дня ! Створив в САПФІР модель будинку з використанням системи МОНТАЖ та з задаванням сейсмічних завантажень. При задаванні параметрів для збору мас в САПФІРі вказав збір мас з завантаження №1.Власна вага. При імпорті задачі в ВІЗОР бачу що в динамічному впливі маси не зібрані з цього завантаження. Чи правильно я зрозумів що:
1) Система видалила завантаження з власною вагою так як використовується система МОНТАЖ і воно не потрібне (щоб двічі не враховувалась власна вага)?
2) Відповідно в ВІЗОРі потрібно створити неактивне завантаження з власною вагою каркасу і зібрати з нього маси в динамічні завантаження?    

Доброго дня! Десь можна отримати доступ до даних доповідей?

Доброго дня ! Якщо виконати конструювання залізобетонних конструкцій в САПФІР можна буде витягнути відомості матеріалів (бетон, сталь) в формат Excel? Цікавить така можливість для експорту відомостей як для окремих конструкцій, наборів конструкцій (за типом, по поверхово і т.д.) так і для цілого проекту в цілому.  

Доброго дня, alekstish ! Дякую за відповідь!

Доброго дня! Роблю розрахунок 2-х поверхового будинку з урахуванням стадійності зведення, без додаткових завантажень та зміни характеристик матеріалів (тобто система МОНТАЖ). Прочитавши довідку ЛІРА по системі МОНТАЖ плюс виникло декілька запитань:
1) Стадії:
1.1) Чи обов'язково в такому випадку для кожної стадії створювати додаткове завантаження? В довідці вказано "якщо інформація про групи та додаткові завантаження не вказана, то система працює як система МОТАЖ". Не до кінця розумію: обов'язково потрібно створювати завантаження але без прикладених навантажень(фіктивне, САПФИР створює їх автоматично при створенні стадій), чи можна взагалі додаткові навантаження не створювати?
1.2) Чи обов'язково остання стадія повинна бути "порожньою"? В довідці вказано що експлуатаційні навантаження потрібно прикладати на останніх стадіях які повинні бути порожніми, але в САПФИРі не створюються порожні стадії (навіть якщо їх вручну створити в системі монтаж то в завантаження така стадія не попадає). Якщо обов'язково то можливо хтось підкаже як створити порожню стадію в САПФИРі щоб в ВІЗОРі потім не займатись цим. Пробував для себе дві схеми : одна з порожньою останньою стадією (доробляв вручну в ВІЗОР) а інша з звичайною стадією і по аналізу зусиль і армування різниці між ними не побачив. Врахування експлуатаційних навантажень робив через РСУ (стадії зведення - постійні навантаження в групі взаємовиключення).